( Read more... )

Зі стрічки "Знову вдома" добре починати цю осінь. Особливо в кінотеатрі, особливо в дівочій компанії. Вона чудово перегукується з нинішнім зміносезонним станом душі: ми знову вдома, знову запарюємо ароматний чай, знову кутаємося у шарфи та пледи, знову готові відпускати і розпочинати нове ( Read more... )

"Наречений для двох" (Jour J, 2017) - ідеальне кіно для розпружування мізків у спекотну серпневу суботу. Це французька комедія із місцями занадто жорстким гумором, та поряд з тим із приємним післясмаком опісля ( Read more... )

( Read more... )

"Моя дівчина - монстр" (прокатники знову постаралися з назвою, ага) - кіношечка, котра заряджає. Той кіновипадок, коли важко підібрати круті слова, бо мені просто сподобалося все: вічно п'яна Енн Хетевей, осінь в американській глибинці, фіговий надувний матрац і життя шкереберть. У цій стрічці не варто дошукуватися логіки, не варто ставити ( Read more... )

"Ілюзія кохання" (2016) - стрічка, котру, здається, можна розгадати вже напочатку. Люба Маріон Котіяр грає тут занадто пристрасну панночку у пошуках кохання. Їй нещастить: чоловік, котрий подобається, одружений і не звертає на неї уваги. Вона ладна б уже померти, але все-таки хоче дізнатися, що ж насправді означає оте почуття ( Read more... )

Посеред затяжної зими наших широт піти на "Ла ла Ленд" - це як вперше одягнути кеди після того, як врешті розтанули сніги і остаточно став сухим асфальт, це як вперше вдихати повітря після весняного дощу, це як вірити і знати, що все можливо, доки під цим сонцем існують такі мрійники і такі мрії ( Read more... )

У світі є прихована краса, не забувайте про неї

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )